Опис
Ковбасокрад у Раю. Віталій Запека
Після крадіжки кільця ковбаси дрібний злодюжка потрапляє під колеса авто і гине…
Такою сценою свою книжку міг би завершити будь-хто інший, але тільки не Віталій Запека. Автор проведе свого героя через пригоди в потойбічному світі, через цікаві зустрічі, непересічні діалоги та несподівані відкриття.
Книжка «Ковбасокрад у Раю», на перший погляд, може здатися жартівливою. Але тільки на перший. Вдумливий читач розуміє, що за допомогою гумору й сатири автор розмірковує про серйозне: про релігію, про роль церкви, про наші уявлення щодо Раю та Пекла, про нас, про Людей.
Відгуки читачів на книгу Віталія Запеки “Ковбаскокрад у Раю”:
💛💙 Віталій Запека. Ковбасокрад у Раю
#автор_пропонує
Кому цікаво запрошую почитати, ділюся своїми враженнями.
Хочу зазначити гарний стиль оповіді.
Яке черево переможе м’ясо-ковбасне чи пивне в перегонах за кружальце ковбаски? 🤣 Вступ, з якого ми дізнаємося, як Шкурко потрапив в загробний світ відразу зацікавлює.
Перед нами уявлення, міркування, осмислення автора, якими можуть бути Пекло і Рай, бо ми, живі люди, ніколи їх не бачили. Для написання такої книжки не обов’язково бути атеїстом, достатньо бути вдумливою людиною. Ці міркування автор передає через персонажа Шкурко — звичайної, мало того, сірої людини. А в нас може бути в кожного своє уявлення про Рай і Пекло, або взагалі не бути. Автор яскравими барвами змалював і Рай, і Пекло, і персонажів, що їх населяють, нікого не жаліючи.
Одним із мешканців Пекла є, наприклад, Данте. Чому автор вважає його гідного Пекла, можна дізнатися з післямови автора «Як писався роман». Шкурко, як і годиться, спочатку потрапляє в Пекло. А потім вже в Рай. У Пеклі він зустрічає художників, письменників, яких від сірої маси вирізняє талант, хист, праця, але всі вони мають жалюгідний вигляд. А ницій сірості й після смерті місце серед таких самих — серед сірого стада. Шкурко серед живих був дрібним злодюжкою.
«Але, можливо, Шкурко після смерті став людиною».
Поступово до Шкурка доходить, що роками він жив сірим життям, що важливо не бути сірою сірістю. Не стояти в стійлі. Не плисти за течією. Це дуже добре написано, як не порадіти за Шкурка?
Цікаво було читати про матеріальне в нематеріальному світі. Навіщо в пеклі та в раю потрібна ковбаска? Що уособлює в собі ця ковбаса? Якщо за нею так конкурують керівники Пекла і Раю? Чи ковбаса це просто ковбаса? Чому в Пеклі немає більше надходження матеріальних речей, а в Раю є? І карти там знаходяться, і золота монета, щоб пограти на Шкурка? Їх що до Раю із собою змогли прихопити якісь щасливчики?😉 Як у завідувача Раю, апостола Петра, може вирости черевце?
Необмежена влада розбещує, навіть завідувачу Раю від цього не вберегтися, не те, що тому, хто уявив себе місцевим царьком.
«Бухло», «алкаші», «тьху» — це в речі апостола Петра знижувало інтерес до читання.
«— Може, йому спочатку самиць… тобто дівуль запропонувати? У жіночих обіймах таки впустить ковбасу з рук?». І в загробному світі відчувається слабкість плоті, якої вже нема? Чи як?
Сподобалося пояснення, що Диявол виконує свою роботу, а те, що людство нагородило його всім негативом, це тому, що ми передчуваємо неминучу зустріч, всі ми грішні.
А що ви думаєте про книжку?
«Цуцик» — це моя любов. Цій книжці не вдалося перевершити мою любов до «Цуцика», для мене тут багато води. Якби вона була коротшою, то більше б мені сподобалася. Але я дуже хочу, щоб наступна прочитана книжка автора мені ще більше сподобалася, ніж «Цуцик»🤞.
📝«Іще не народився на світ покидьок, який будь-чому скоєному не знайде гідного виправдання».
📝«Не важливо, скільки разів упадеш, — важливо, скільки разів піднімешся».
Відгуки
Відгуків немає, поки що.